144 роки тому, у 1879 році, було запатентовано перший касовий апарат. Винайшов його господар маленького кафе в американському місті Дейтон, штат Огайо.

До винаходу касового апарату багато торговців не мали можливості точно визначити власні доходи. Часто відомості, які надавалися найманими працівниками в щоденних гросбухах, виявлялися неповними. А у власника підприємства не було жодної можливості викрити своїх підлеглих у несумлінності. Це давало недобросовісному персоналу найширшу змогу щодо розкрадань при великому товарообігу.

Хазяїн маленького кафе Джеймс Рітті опинився саме в такій ситуації. Його кафе було популярним, потік відвідувачів не закінчувався, однак заклад майже не приносив доходу. Як з'ясувалося, причиною тому були дрібні крадіжки буфетників, які не могли втриматися від спокуси запустити руку в грошову скриньку.

Розв'язання проблеми прийшло несподівано. Одного разу Рітті відправився відпочивати в Європу, та, прогулюючись судном корабля, потрапив у машинне відділення. Там він звернув увагу на пристрій, який автоматично відраховував кожен оборот рухового валу. Рітті подумав, що подібний пристрій може фіксувати кожну покупку в барі або кафе.

Повернувшись додому, чоловік разом із братом сконструювали найпростіший касовий апарат та 4 листопада 1879 року запатентував його. У першій моделі кожна торгова операція фіксувалася на диску. Пізніше з'явився спеціальний індикатор, який дозволяв і касиру, і покупцеві бачити вартість покупки.

Коли індикатор показував суму, яку продавець мав покласти в касову скриньку, спокуса щось приховати стала значно меншою.

Рітті також вигадав пристосування, яке фіксувало кожну грошову операцію на паперовому рулоні. Тепер господар міг звірити суму готівки в касі з сумою, позначеною на рулоні, та точно дізнатися, скільки було зроблено покупок в день.

Кафе стало приносити добрий дохід не лише через «чесність» буфетників, а й через наявність незвичайного апарату, який збирав натовп роззяв. Згодом винахід Рітті отримав назву «Непідкупний касир Рітті».